Щит

ЩИТ, -А, ч. 1. Ручний предмет старовинного військового озброєння перев. у вигляді заокругленої чи прямокутної дошки (з дерева, металу, шкіри і т. ін.) для захисту тіла воїна від ударів холодною зброєю. // Предмет, опуклість на чому-небудь, що формою нагадують цю зброю. // перен. Про те, що є опорою, оплотом, прикриттям, захистом від чогось (нападу ворога, неприємних дій, почуттів і т. ін.). “ Повертатися з щитом - бути, повертатися переможцем. Повертатися на щиті - бути переможеним, соитим у бою. 2. Пристрій з металевого листа, збитих дощок і т. ін. для захисту від когось, чогось або для відгороджений, затримки чогось. //- Великий лист, пліт, стінка, збиті або сплетені з якого-небудь матеріалу, обтягнуті чим-небудь, що застосовуються для настилання, оббивання, опалсоки чогось. // буд. Готова частина стіни, перегородки, якого-небудь перекриття і т. ін., що використовується на будівництві збірних споруд. 3. гірн. Пристрій у вигляді пересувного сталевого кріплення, що запобігає обвалові слабких порід під час спорудження тунелів. “ Прохідницький щит - гірнича машина для проходження шахт і тунелів. 4. спец. Затвор для закривання отворів у гідротехнічних спорудах (греблях, шлюзах, трсоопроводах і т. ін.). 5. Дошка, стенд, закріплені перев. вертикально, на яких поміщається щось для показу, огляду тощо. // військ. Велика мішень для стрільби артилерії на морі. // спец. Дошка, панель, пульт керування з усіма змонтованими там вимірювальними й контрольними приладами, сигнальними пристроями, ручками, кнопками тощо. Розподільний щит. 6. спорт. Піднята вгору дошка в кінці поля, на якій закріплено залізний обруч із сіткою (кошиком) для гри в баскетоол. 7. геол. Найдавніша частина суходолу, в межах якої давні складчасті кристалічні породи виступають на поверхню землі або містяться під незначною товщею осадових порід. 8. біол. Твердий покрив у деяких тварин для захисту м'якої тканини.