ЮНИЙ, -а, -е. Молодий, дуже молодий. // Який буває у молодих. // Власт. юності (у 1, 3 знач.), юнацтву (у 2 знач.). // Малолітній (про дітей, підлітків - учасників яких-небудь наукових гуртків, аматорів якогось виду мистецтва і т. ін.). // Який недавно з'явився, почав існувати, рости (про рослини). // перен. Який недавно почався, виник, щнино почав свою діяльність і т. ін. // у знач. ім. юні, юних, мн. (одн. юний, юного, у.; іона, юної, жл, юне, юного, с.).
Юний в інших словниках
| Юний — Словник чужомовних слів і термінів |