ЮПІТЕР, -а, ч. 1. У давньоримській міфології - верховний бог, владика богів і людей; матеріалізований образ цього бога у мистецтві. 2. П’ята, найбільша планета Сонячної системи, ороіта якої знаходиться між Марсом і Сатурном. 3. Потужний електричний дуговий освітлювальний прилад, прожектор, признач, для кінознімання при штучному або комбінованому освітленні та для інших потреб.
Юпітер в інших словниках
| Юпітер — Словник чужомовних слів і термінів |