Юридичний — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЮРИДИЧНИЙ, -а, -є. 1. Пов’язаний із законодавством, правовими нормами і практичним їх застосуванням. // Пов’язаний з вивченням і науковою розробкою правознавства, юриспруденції. // Признач. для підготовки юристів. ** Юридичні гарантії - законодавчо закріплені засоби охорони ссо’єктивних прав громадян і організацій, способи їх реалізації, а також засоби забезпечення законності і охорони правопорядку, інтересів особистості, суспільства і держави. 2. Який має офіційне право на що-небудь. 3. Прикм. до юрист. // Який складається з юристів. ** Юридична консультація - відділення колегії адвокатів, завданням якого є подання допомоги населенню з правових питань. Юридична особа - організація, підприємство, установа, окремий індивід, що мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових прав та виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем у суді, ароітражі або в третейському суді.