ЯВЛЯТИ, -яю, -яєш, недок., ЯВИТИ, явлю, явиш; мн. являть; док. 1. тільки недок., рідко. Уживається як зв'язка в складеному присудку. ** ЯВЛЯТИ соббю - бути ким-, чим-, яким-небудь. 2. кому, рідко перед ким, книжн. Показувати, демонструвати (у 2 знач.). // Відтворювати щось у чиє-му-небудь уявленні. // Зображувати, показувати кого-, що-небудь у художніх образах. // Виявляти, робити явним, відчутним (про почуття, стан, наміри і т. ін.).
