Якір — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЯКІР, якоря, ч мор. 1. Пристрій для утримання на місці суден, плавучих маяків тощо у вигляді металевого стержня з лапами, які чіпляються за ґрунт. // Зображення такого пристрою як емблема моряків. Кидати якір. Ставати на якір. 2. ел. Обертова частина електричної машини постійного струму; ротор.