ЯСИР, -у, ч., іст. 1. Бранці, полонені, яких захоплювали турки й татари під час розбійницьких нападів на українські, російські та польські землі з 15 ст. до 60-х рр. 18 ст. 2. Полон, неволя.
Ясир в інших словниках
| Ясир — Словник чужомовних слів і термінів |
| Ясир — Тлумачний словник української мови |