ЯТЬ, ятя, ч. Назва літери (таgt;) церковнослов’янської й дореволюційної російської абетки, що позначала звук, який згодом в українській мові розвинувся в "і”. ** На ять: а) (у знач, прикм.) найвищої якості; б) (у знач, присл.) дуже добре.
Ять в інших словниках
| Ять — Фразеологічний словник української мови |