Ящик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЯЩИК, -а, ч. Виріб із дощок, фанери і т. ін. (перев. чотирикутний), що його використовують для пакування, зберігання або перенесення чого-небудь. // Міра, що дорівнює вмісту ящика. // Кузов автомобіля, візка і т. ін. ** Чбрний Ящик: а) (спец.) об'єкт вивчення, структура і внутрішні процеси якого невідомі або дуже складні; б) (перен.) про що-небудь незрозуміле, недосліджене, загадкове; в) (спец., розм.) Сталева коробка, в якій знаходиться магнітофон-самопис, що фіксує все, що відбувається на борту літака.