ЄДИНІСТЬ, -ності, ж., рідко. Те саме, що Єдність. ЄДИНО. 1. Присл. до єдиний 1. Єдино правильний. 2. у зиач. част. Уживається в знач, обмежувально-видільних, слів тільки, лише, виключно. ЄДИНОБОЖЖЯ, -я, с. Релігійне вчення, яке визнає творцем і правителем світу тільки одного Бога; монотеїзм.
