Ідеалізм — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІДЕАЛІЗМ, .у, ч. 1. Напрям у філософії, який, на противагу матеріалізмові, вважає ідею, дух, сві* домість первісним, а природу, буття, матерію -вторинним. 2. Схильність безкорисливо служити будь*якій справі, відданість високим моральним ідеалам. 3. Схильність до ідеалізації дійсності. ІДЕАЛІЗОВАНИЙ, -а, -є. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до ідеалізувати.