ІДЕНТИФІКАТОР, -а, ч. 1. Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається. // Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера. ** ідентифікатор особи - відтворений у паспорті (документі) від-цифрований образ особи. 2. розм. Тни, хто здійснює ідентифікацію чого-небудь. 3. спец. Літерний ланцюжок, що його використовують для іменування об'єктів у програмуванні; у традиційних мовах програмування зазвичай вимагається, щоб першим символом ідентифікатора була літера. // Ім'я змінної величини.
Ідентифікатор в інших словниках
| Ідентифікатор — Тлумачний словник української мови |