ІДОЛ, -а, ч. 1. У язичників - статуя, що зображує бога; бовван (у 1 знач.), божок. 2. перен. Про того. кого обожнюють, перед ким схиляються, кому служать; кумир. 3. перен., лайл. Про нетямущу, дурну чи бездушну людину. (Долів, -лова, -лове. Належний, властивий ідолу. ІДОЛКА, -И. ЖІН. ДО ІДОЛ.
Ідол в інших словниках
| Ідол — Словник чужомовних слів і термінів |
| Ідол — Тлумачний словник української мови |