Імпровізувати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІМПРОВІЗУВАТИ, -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1. Складати який-небудь твір (мелодію, вірш і т. ін.) під час виконання, виголошувати промову тощо без попереднього підготування. // Говорити те, що спадає на думку; вигадувати. 2. перен. Робити, влаштовувати що-небудь нашвидку, без попереднього підготування.