Інквізитор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІНКВІЗИТОР, -а, ч. 1. іст. Суддя або член суду інквізиції. 2. перен. Тни, хто навмисно завдає кому-небудь великих страждань; дуже жорстока людина, мучитель.