Інссинкт — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІНССИНКТ, -у, ч. 1. біол. Складні природжені реакції (акти поведінки), типові для певного виду організмів, на зовнішні й внутрішні подразники. // Вроджена, типова для кожного виду тварин здатність до виконання певних доцільних дій у відповідь на зміни внутрішнього або зовнішнього середовища. 2. Несвідоме й нездоланне прагнення, потяг до чого-небудь. 3. перен. Підсвідоме чуття.