ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ, -у, У. Різновидність ссо’єктивно-ідеалістичної філософії прагматизму, що вважає свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму до середовища, яке постійно змінюється. інструменталіст, -а, у. 1. Музикант, що грає на якому-небудь музичному інструменті. // Автор інструментального твору; композитор. 2. Фахівець, що виготовляє музичні інструменти.
