ІНТОНАЦІЯ, -ї, ж. 1. Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно-вольовий зміст мовлення. 2. Тон. манера або відтінок вимови, що виражають яке-небудь почуття мовця, його ставлення до об’єкта мовлення. 3. Втілення художнього образу в музичних звуках. 4. Точність, рівність звучання кожного тону музичного інструмента або звуку пісні щодо висоти, тембру та сили. '
Інтонація в інших словниках
| Інтонація — Словник чужомовних слів і термінів |
| Інтонація — Тлумачний словник української мови |