Інтрїт — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Інтрїт

ІНТР6ЇТ, *а, ч.у муз. 1. Спів григоріанської меси (пропрія). 2. Початковий розділ у мотеті 14 ст. (до вступу основного тексту). інтролігатор, -а, ч. Оправник книг, палітурник.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544