ІНФАРКТ, -у, ч., мед. Змертвіння певної ділянки тканини організму внаслідок припинення кровопостачання. ** Білий інфіркт - інфаркт, що виникає внаслідок повної зупинки кровообігу в судині або в її розгалуженнях. Інфіркт міокарда -захворювання, що характеризується утворенням ділянки некрозу в серцевому м’язі в звязку з порушенням коронарного кровообігу, ішемічний інфіркт - див. білий Інфаркт. Сечокислий Інфаркт - інфаркт, що розвивається при захворюваннях, які супроводжуються масивним розпадом тканин. Червоний інфіркт - інфаркт, що виникає в умовах декомпенсації кровообігу і венозного застою; характеризується зворотним током венозної крові в зону інфаркту, паралітичним розширенням судин і просочуванням зони інфаркту кров'ю.
Інфаркт в інших словниках
| Інфаркт — Тлумачний словник української мови |