Інфляція — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІНФЛЯЦІЯ, -ї, ж. 1. ек. Надмірне проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей і швидке їх знецінення. ** Вбудбвана інфляція -інфляція, яка характеризується середнім рівнем за певний період часу. Відкрита інфляція - інфляція за рахунок зростання цін споживчих товарів та виробничих ресурсів. Галопуюча Інфляція - інфляція, яка розвивається швидкими темпами. ** Експортована Інфляція - інфляція, що переноситься з одних країн в інші через механізм міжнародних економічних відносин, імпортована інфляція - інфляція, викликана впливом зовнішніх чинників: надмірним притоком в країну іноземної валюти та підвищенням імпортних цін. Індукована Інфляція - інфляція, обумовлена впливом зовнішніх чинників. інфляція витрат -інфляція, що проявляється у зростанні цін на ресурси, чинники виробництва, внаслідок чого зростають витрати виробництва. інфляція попиту - інфляція, яка проявляється у перевищенні попиту над пропозицією. Кредитна інфляція - інфляція, зумовлена надлишковою кредитною масою грошей у грошовому обігу. Повзуча інфляція - інфляція, що розвивається повільними темпами. прихована інфляція - інфляція, яка виникає внаслідок товарного дефіциту, який супроводжується прагненням державних органів стримувати ціни на попередньому рівні, соціальна інфляція - зростання цін внаслідок зростання витрат у зв'язку з новими громадськими вимогами до якості продукції, охорони довкілля. 2. перен. Втрата колишнього значення, знецінення.