ІНШИЙ, -а, -є, займ. означ. 1. Який відрізняється від названого; який існує, перебуває не в цьому місці, не за цих обставин; не цей, не тни, другий. // Який змінився порівняно з попереднім; не такий, як раніше; інакший. // у знач. ім. Інше, -шого, с. Те, що відрізняється від названого, даного; не те, що було. // Протилежний зазначеному. // Ще який-небудь із ряду однорідних предметів, явищ, із групи людей, об’єднаних спільною ознакою. // у знач. ім. Інший, -шого, %; Інша, шої, ж.\ Інші, -ших, мн. Ще хто-небудь, крім названого, з групи людей, об’єднаних спільною ознакою. ** В Іншому різі - інакше, не хто Інший, як ... - саме ця особа. 2. перев. мн. Усі, крім названого (названих); решта. // у знач. ім. Інші, -ших, ми. Усі, крім названого (названих); решта (про людей). // у знач. ім. Інше, -шого, с., перев. у сполуч. з усе. Усе, крім того, про що йдеться (йшлося). ** Крім усьбго Іншого, у знач, вставн. сл. - слід ще додати, що ... 3. Один із багатьох; деякий, який-небудь. // у знач. ім. Інший, -шого, ч.; Інша, -шої, ж. Один (одна) із багатьох; дехто. // під час переліку, іноді повторюючись. Дехто з перелічуваних; частина. 4. у знач, присл. і присудк. сл. Інше, рідко. Не так, як досі; інакше. ** Іншим різом: а) не тепер, не цим разом; б) іноді, часом.
Інший в інших словниках
| Інший — Тлумачний словник української мови |
| Інший — Фразеологічний словник української мови |