Ініціатива — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ІНІЦІАТИВА, -и, ж. 1. Перший крок у якій-небудь справі; почин. // (перев. мн.) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого-небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи. //- Активна провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість. ** За Ініціативою чиєкг, 3 ініціативи чиєї -за чиєюсь порадою, вказівкою, на чиюсь пропозицію. брати ініціативу у свої руки - випереджувати когось у дії, вчинку; самому братися за керування якоюсь дією. 2. Здатність висувати нові ідеї, пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу; заповзятливість.