ІТИСЯ (ЙТИСЯ), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлоея (йшлося); недок., безос. 1. кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). 2. кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. // Щастити комусь. 3. до чого, ва що. Наближатися, підходити до певного моменту, періоду. // Наближатися до певного ступеня розвитку. 4. кому, до кого - чого, рідко. Те саме, що личити 1. ** коли на те йдеться - якщо вже так. 14 ітінерарій, -ю, ч. Путівник-подорожник.
Ітися в інших словниках
| Ітися — Тлумачний словник української мови |