ІЄРБГЛІФ, -а, ч. 1. Фігурний знак у системі ідеографічного письма, що позначає поняття, склад або звук мови. ** тебрія ієрогліфів - гносеологічна концепція, за якою відчуття є не ссо'єктивними образами об'єктивних речей, а лише умовними позначеннями (символами, ієрогліфами). 2. перев. мн., перев. Про незрозумілий, нерозбірливий почерк.
Ієрогліф в інших словниках
| Ієрогліф — Словник чужомовних слів і термінів |