БАРАНЕЦЬ, -нця, ч. 1. Зменш, до барін 1, 4. 2. тільки мв. Білі пінисті гребені хвиль. // Дрібні кучеряві хмарки. // Котики на рослинах. 3. Форма українського декоративного посуду з кераміки, оздобленого ліпними прикрасами, розписом або кольоровою глазур'ю. Відомий з 15 ст.
Баранець в інших словниках
| Баранець — Тлумачний словник української мови |