БУВАЛО. 1. З ос. одн. с. р. мин. ч. до бувіти. 2. вставн. сл. Уживається для вираження дії, що нерегулярно повторювалась у минулому, у знач, часом, іноді, траплялось.
Бувало в інших словниках
| Бувало — Тлумачний словник української мови |
| Бувало — Фразеологічний словник української мови |