БІДА , -и, ж. Двоколісний однокінний візок на одну або дві особи. бідага див. бідаха. бідак, -А, ч., розм. 1. Убога людина; бідняк. 2. Бідна, нещасна людина; бідняга, бідолаха.
Біда в інших словниках
| Біда — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Біда — Тлумачний словник української мови |