ВЕРТИКАЛЬНИЙ, -а, -е. 1. Який має напрям вертикалі; прямовисний; прот. горизонтальний. 2. перен. Який охоплює підприємства, установи, органи, організації, особи від нижчих до вищих або навпаки. ** вертикальна інтеграція - виробниче та організаційне об'єднання підприємств, пов'язаних загальною участю у виробництві, продажу. Вертикальна концентрація - зосередження на одному підприємстві усіх стадій виробничо-торговельного циклу, вертикальний маркетинг -єдина система збуту, що включає виробника, одного чи декількох оптових продавців та одного чи декількох дрібнооптових (роздрібних) продавців. ВЕРТИКАЛЬНІСТЬ, -ності, ж. Властивість за знач. вертикальний.
