Вишкварки — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВИШКВАРКИ, -рок, мн. (одн. вишкварка, -и, ж. і рідше вишкварок, -рка, ч.), розм. 1. Добре просмажені шматочки сала і залишки від сала після витопленая з нього жиру. 2. перен., зневажл. Про надто гарячу в поведінці людину. // Про слабосилу, мізерну людину.