Віруючий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ВІРУЮЧИЙ, -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до вірувати. П у знач. ім. віруючий, -чого, ч.; віруюча, -чої, ж. Людина, яка визнає існування Бога; релігійна людина.