ГОРІЛКА', -и, ж. Міцний алкогольний напій, що є сумішшю спирту, переважно з пшениці, ячменю та ін. зернових, і води у певній пропорції.
ГОРІЛКА2, -и, ж., тех. Пристрій для спалювання газоподібного або рідкого палива; пальник. Газова горілка. Солярова горілка. горілонька, -и, ж. Пестл. до горілка. ГОРІЛОЧКА, -и, ж. Пестл. до горілка. ГОРІЛОЧНИЙ, -а, -е. Стос, до горілки. ГОРІЛЧАНИЙ, -а, -е. Прикм. до горілка. Горілчане виробництво.
Горілка в інших словниках
| Горілка — Тлумачний словник української мови |