Гострий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ГОСТРИЙ, -а, -е. 1. Який має колючий кінець або ріжучий край; здатний колоти або різати. 2. Який звужується, витягується на кінці. Гбстрий кут -кут, величина якого менша від величини прямого кута, тобто менша за 90Й. 3. Який добре сприймає що-небудь; тонкий, проникливий. // Який глибоко вникає в сутність чого-небудь; допитливий. 4. Який діє рішуче, різко і грсоо. // Який відзначається дотепністю, вигадкою. // Сповнений дотепу; влучний, дошкульний. Гострий на слово. 5. Який сильно діє на органи чуття (нюх, смак, зір, слух І т. ін.). 6. З великою кількістю солі, прянощів, спецій (про їжу). // їдкий, пряний (про приправи). // у знач. ім. востре, -рого, с. - страва з великою кількістю солі, прянощів, спецій. 7. Який надзвичайно сильно виявляється; сильний (про почуття). 8. Який бурхливо розвивається, перебігає (про хворобу). 9. Який відбувається або розвивається надзвичайно сильно; напружений. Гостра проблема.