ГОСТРИК, -а, ч. Круглий невеликий черв як, що живе у кишечнику людини.
ГОСТРИК, -А, ч., розм. 1. Тонкий, загострений кінець чого-небудь, яким колють. // Звужений кінець, верх чого-небудь. 2. Гострий бік якого-небудь знаряддя, ріжучий край його; лезо.
ГОСТРИК, -а, ч., діал. Дуля (у 3 знач.).
Гострик в інших словниках
| Гострик — Тлумачний словник української мови |