ГРАНИЦЯ, -і, ж. 1. Допустима норма, межа. // Межа зміни деякої величини. Границя послідовності Границя функції. 2. Місце, де що-небудь починається або закінчується. 3. Просторові або часові межі. ** Границі вимірювань - верхня та нижня межі діапазону вимірювань. Границі дб-пуску - значення, що є верхніми або нижніми межами припустимих значень. Границя слова, спец - адреса пам'яті ЕОМ, яка відповідає початку слова. 4. Останній, крайній ступінь вияву чого-небудь. 5. Найбільше або найменше значення певної величини, за якого ще відбувається певне явище.
Границя в інших словниках
| Границя — Словник чужомовних слів і термінів |
| Границя — Тлумачний словник української мови |