ГРАНИЧИТИ, -ить, недок., з чим. Межувати з чимось. ГРАНИЧНИЙ, -а, -е. Який є найвищим ступенем чого-небудь; крайній. Гранична функція. ** Гра-нична ставка податку — частина додаткового, доходу, що її доводиться виплачувати у вигляді податку. Граничний дохід, ек. - приріст доходу в результаті збільшення продажу товару на одну одиницю. Граничний кут, фіз. - кут падіння світлового променя на межу з оптично менш густим середовищем, при якому кут заломлення становить 90". Граничний стан, архіт. - стан, за якого конструкція, споруда в цілому перестають задовольняти задані експлуатаційні вимоги або вимоги при виконанні робіт (зведенні), граничні кредити, фін. - кредити, забезпечені гарантіями страхових компаній, гранично допустима концентрація - максимально допустима концентрація шкідливих речовин у навколишньому середовищі. граничні витрати, ек. — збільшення витрат підприємства, необхідне для збільшення випуску продукції, товарів на одну одиницю.
Граничити в інших словниках
| Граничити — Словник чужомовних слів і термінів |