ДИСКОНТ, -у, ч. 1. Кредитна операція купівлі банком векселів та інших боргових зобов'язань до закінчення їхнього строку. 2. Процент, що його вираховують у разі дострокового розрахунку за векселем або іншим борговим зобов'язанням. 3. Різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їхнім біржовим курсом у разі, якщо цей курс є нижчим за вартість. 4. Різниця між цінами на тни самий товар із різними термінами постачання. 5. Відхилення від офіційного курсу валюти в бік зменшення.
Дисконт в інших словниках
| Дисконт — Тлумачний словник української мови |
| Дисконт — Російсько-український академічний словник (А–П) |