ДИСКОНТЕР, -а, ч. 1. Банкова установа, працівник банку чи приватна особа, яка робить розрахунки за векселем або Іншим борговим зобов'язанням, дисконтує їх. // Службовець банку, який займається обліком векселів. 2. Фірма, що здійснює операції з купівлі-продажу векселів.
Дисконтер в інших словниках
| Дисконтер — Російсько-український академічний словник (А–П) |