Дихання — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДИХАННЯ, -я, с. 1. Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін. // Вбирання і випускання повітря органами дихання; вдих і видих. // Повітря, пара від видиху; подих. // Шуми, утворювані вдиханням і видиханням повітря. ** Штучне дихання -заходи, що їх застосовують з метою поновлення самостійного дихання, що припинилося. Друге дихання: а) про нормальне дихання, відновлене після його порушення, збою внаслідок сильного фізичного напруження; б) про нові душевні сили, про приплив творчої енергії після періоду спаду. 2. перен. Наближення, настання чого-небудь. // Віяння, прояв чого-небудь.
ДИХАННЯ, -я, с.у діал. Дйхання.