ДИХАТИ, дихаю, дихаєш і дишу, дишеш, недок. 1. Втягувати і випускати повітря легенями; робити вдих і видих. // Вбирати, поглинати кисень, необхідний для життєдіяльності організму. // на кого - що. Випускати ротом, носом струмінь повітря, що йде з легенів. // Виявляти ознаки життя; жити, існувати. // перен. Віяти, обдавати чим-небудь. 2. киму чиму перен. Цілком віддавати, присвячувати себе кому-, чому-небудь, бути захопленим кимсь, чимсь. 3. чиму перен. Бути прнинятим чим-небудь, виражати щось. ** Дйхати на ладан: а) бути тяжко хворим, бути при смерті; б) ставати ні до чого не придатним, розвалюватися, розпадатися, перетлівати (про будівлі, предмети одягу і т. ін.). ладве дихати - перебувати у важкому стані; бути на грані припинення існування.
Дихати в інших словниках
| Дихати — Тлумачний словник української мови |