Другий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДРУГИЙ, -а, -е. 1. Числівник порядковий, відповідний кількісному числівнику два. // Який надходить, наступає безпосередньо за чим-небудь; наступний. ** День (місяць, раз і т. Уя.)-друтий -приблизний рахунок під час повторення того чи іншого предмета, явища і т. ін. ** Друга іпотака -кредит під уже заставлену власність. Друге ди-хання - стан, що наступає після гострої втоми; характеризується поліпшенням самопочуття і підвищенням працездатності. 2. Не такий, як цей, відмінний від цього; інший. // у знач. ім. друге, -гого, с. Щось відмінне від цього. 3. Не цей, а якийсь інший. // у знач. ім. другий, -гого, ч. (мн. другі, -гих). Хтось інший, яка-небудь інша особа. // тільки мн. Інші із загалу однорідних. // Розміщений напроти; протилежний. 4. Не головний за значенням, не основний; другорядний. На другому плані. //- муз. Який виконує допоміжну партію. Друга скрипка. //- Який своєю якістю поступається перед першим. 5. Не справжній, але такий, що заступає його. Друга Батьківщина. 6. у знач. ім. друге, -гого, с. Страва, що подається після першої страви. 7. у знач. ім. дру-га, -гої, ж. Година, що настає після першої. 8. у знач, вставн. сл. друге, -гого, с. Те саме, що по-Друге.