Дідько — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДІДЬКО, -а. ч. 1. фольк. Те саме, що біс'. 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає - важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого - нізащо, ніколи, на якого дідька? - навіщо?, для чого? Якого дідька? - чого?, чому?