ДІСТАВАТИ, -стаю, -стааш; ваказ. сп. діставай; ве-док., ДІСТАТИ, -Ану, -Анеш; ваказ. сп. дістань; док., перех. 1. Брати, витягувати що-небудь звідкись. 2. Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого-небудь. 3. Здобувати, відшукувати що-небудь, долаючи труднощі. 4. Одержувати щось очікуване, потрібне, необхідне. // рідко. Заробляти працею (про заробітну платню). // Здобувати яке-небудь звання, роботу і т. ін. // Одержувати назву, ім я і т. ін. // Одержувати винагороду. 5. Одержувати розпорядження, вказівку і т. ін. про здійснення чого-небудь. 6. Відчувати на собі (фізично або морально) діяння чого-небудь. // Захворювати, заражатися якоюсь хворобою. 7. Видобувати, виробляти що-небудь. 8. Указує на здійснення того процесу, стану, що названий абстрактним іменником -прямим додатком. 9. рідко. Набувати нової ознаки, особливості. 10. рідко. Бути в належній кількості; вистачати.
Діставати в інших словниках
| Діставати — Словник чужомовних слів і термінів |
| Діставати — Тлумачний словник української мови |