ДІСТАВАТИСЯ, -стаюся, -стаашся; ваказ. сп. діставайся; ведок., ДІСТАТИСЯ, -Ануся, -Анешся; ваказ. сп, дістанься; док. 1. Переходити в чиє-небудь користування, ставати чиєюсь власністю. // перев. Випадати на чиюсь долю. 2. З труднощами йти, їхати, підніматися і т. ін. до якого-небудь місця, предмета; добиратися. 3. рідко. Влаштовуватися куди-небудь, зараховувати себе до складу чогось. // Проникати в середовище кого-, чого-небудь. 4. З труднощами домагатися, досягати чого-небудь, здобувати щось. 5. безос., кому, чому. Одержувати покарання за що-небудь. 6. Потрапляти в складні умови, обставини. // Вибиратися зі складних умов, обставин. 7. тільки недок. Пас. до діставати 1, 3.
