ЖЕРЕБ’, -а, ч. 1. Те саме, що жереббк 1. Сліпий жереб. 2. перен. Життєвий шлях і те, що на ньому виникає, створюється життєвими обставинами, з чим людина зустрічається і т. ін.; доля. ** випав жбреб - судилося, було призначено.
ЖЕРЕБ2, -а, ч., рідко. Те саме, що жеребець. ЖЕРЕБЕЙ, -я, ч. 1. Застосовуваний раніше мисливцями снаряд для гладкоствольних шомпольних рушниць. 2. Посічені шматки свинцю як замінник дробу.
Жереб в інших словниках
| Жереб — Тлумачний словник української мови |
| Жереб — Фразеологічний словник української мови |