ЖЕРЕББК, -бки, ч. Умовний знак (дрібний предмет, папірець і т. ін.), якого тягнуть з метою встановлення певної черговості, прав та обов’язків що-небудь. 1 ЖЕРЕБЦЕВИЙ, -а, -е. Прикм. до жеребиць. ЖЕРЕБЧИК, -а, ч. Зменш.-пестл. до жеребець. ЖЕРЕБ’Й, -яти, с. Маля кобили; лоша. ЖЕРЕБ’ЙТКО, -а, с. Зменш.-пестл. дожереб'й. ЖЕРЕБ’ЙЧИЙ, -а, -є. Прикм. до жереб'й. ЖЕРЕЛАТИЙ, -а, -є, діал. Такий, у якого великий отвір.
