Живучи — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЖИВУЧИ. Дієприсл. до жити. чення якоїсь перемоги чи як свідчення про належність до якого-небудь товариства. 2. Умовний значок, найчастіше у вигляді металевого кружка чи квадрата, що дає право на що-небудь. // Замінник монети певного номіналу для торговельних або телефонних автоматів, метро і т. ін.