ЖИВУЧИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. акт. теп. ч. до жити 1, 2. 2. прикм. Здатний терпіти труднощі, виживати в складних умовах, підтримувати і зберігати життя; витривалий. 3. прикм., перен. Який довго існує, не зникає; стійкий.
Живучий в інших словниках
| Живучий — Тлумачний словник української мови |
| Живучий — Російсько-український академічний словник (А–П) |