ЗІМ’ЯТИ, -МН]), -мнаш, док., перех. 1. Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого-небудь, зробити нерівним, зібганим. // Зібгати, зіжмакати що-небудь жужмом. // Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. // безос. // Покрити складками, зморшками (обличчя). 2. Пригнути, притоптати до землі (рослини). // розм. Збити кого-небудь з ніг, притиснути до землі, придавити. 3. Швидким натиском порушити бниовий порядок, розладнати чиї-небудь ряди. // Перемогти кого-небудь, зламати опір. 4. переи. Морально принизити кого-небудь, зменшити вияв якихось почуттів тощо. 5. Давлячи, стискуючи, мнучи, очистити що-небудь від чогось.
Зімяти в інших словниках
| Зімяти — Тлумачний словник української мови |