Кабіна — Великий тлумачний словник сучасної української мови
КАБІНА, -и, ж. Невеличке окреме закрите приміщення, будка чи кімнатка спеціального призначення (для пілота, пасажирів, телефовнпх розмов і т. ін.). Автомобільна кабіна.